Розглянемо значення ієрогліфа «У»: 悟 — «усвідомлення». Оскільки цей складовий ієрогліф таїть у собі ще кілька символів, наприклад, «власне я», «серце», то принагідно познайомимося і з цими знаками китайської писемності.
Вивчення китайської мови: прості ієрогліфи
Зміст:
— ієрогліф «усвідомлення»
— ієрогліф «серце»
— ієрогліф «рот», «отвір»
— ієрогліф «п’ять»
— етимологія ієрогліфа «власне я»
— етимологія ієрогліфа «усвідомлення» (власного я)
Китайський ієрогліф «усвідомлення»:
Коли який-небудь ієрогліф входить до складу іншого ієрогліфа, то називається графемою. Так, в ієрогліфі «усвідомлення» можна виявити 4 графеми, кожна з яких також може гарти роль повноцінного самостійного ієрогліфа у різних китайських текстах.
(Далі, якщо не видно ієрогліфів, то можна встановити підтримку китайської мови у вашій ОС)
Ось ці графеми ієрогліфа «усвідомлення»: 口 — «рот, отвір», 五 — «п’ять»; 吾 — «власне я», 心 — «серце».
Китайський ієрогліф «серце»:
Зображення ієрогліфа «серце» має своє пояснення і трактування.
忄- це також графема «серця», але в такому вигляді знак використовується виключно як елемент у складі іншого ієрогліфа, наприклад як у нашому випадку з поняттям «усвідомлення».
Китайський ієрогліф «рот», в широкому значенні також «отвір»:
Ієрогліф «п’ять» проілюстрований вище символізує «5 стихій» (кит. У-сін), — згідно трактуванню словника Шовень Цзєцзи*.
За уявленнями давніх китайців, «п’ять стихій» (Вода, Вогонь, Дерево, Метал, Земля) є першоелементами Всесвіту. «5 стихій» походять від двох протилежних першооснов «інь» та «ян», які символізують день і ніч, Небо і Землю, чоловіче і жіноче начала та ін.
Верхня і нижня риси в стародавньому ієрогліфі якраз символізують Небо і Землю («ян» та «інь»), які в процесі взаємодії та боротьби породжують «п’ять першоелементів» або «п’ять стихій».
Сучасний ієрогліф «5» значно змінився і зараз пишеться так:
Етимологія китайського ієрогліфа «власне я»:
Об’єднавши дві описаних вище графеми «отвір» і «п’ять», стародавні китайці дали позначення поняттю «власне я».
Як же пов’язані ці два знаки?
Відповідь знайдемо в традиційній культурі Китаю.
Згідно з тією ж концепції про «п’ять стихій», людина має п’ять органів (символічно «отворів» — авт.) сприйняття світу — це очі, язик, рот, ніс, вуха. Також людина має п’ять почуттів, що по різному спонтанно реагують на навколишній світ — це радість, туга, замисленість, горе, гнів. Вони багато в чому формують особистість.
«5 чеснот» людини: гуманність або людяність, правила пристойності або почуття такту, довіра і віра, порядність та почуття обов’язку, мудрість — головні особливості, що відрізняють людей від тварин у своїх проявах до зовнішнього світу. Це також формує «власне я».
Етимологія ієрогліфа «усвідомлення» (власного я)
Ієрогліф «усвідомлення» 悟 широкий і також несе в собі зміст понять «прокинутися», «просвітлення», «урозуміння», «осягнення», «усвідомлення» (власного я).
У культурі Китаю ієрогліф «У» (піньїнь: wù) відіграє особливу роль. Наведемо лише один приклад. Один з головних героїв дуже відомого класичного китайського роману «Подорож на Захід», містична безсмертна мавпа Сунь У-кун, має в імені ієрогліф «У» (У-кун, з кит. «Той, що осягнув порожнечу»).
Щоб позначити таке абстрактне поняття як «усвідомлення», у давнину мудреці з’єднали дві графеми «серце» і «власне я». І виник новий ієрогліф.
На сторінці компанії Shen Yun, що за допомогою виконавського мистецтва демонструє традиційну культуру, наведене таке трактування ієрогліфа «усвідомлення»:
«Стародавні люди порівнювали життя людини зі сном. У буддійських текстах (з якими тісно пов’язана китайська культура — авт.) Стверджується, що тільки шляхом самовдосконалення можна по-справжньому прокинутися від цього сну. Таке пробудження позначається ієрогліфом «У» — 悟. Зміст ієрогліфа «усвідомлення» означає використовувати своє серце, щоб зрозуміти свою справжню природу, і, через неї, природу всіх речей у цілому».
Спробуємо розібратися, що автор мав на увазі під словами: «зрозуміти свою справжню природу»?
Вважається, що людина за своєю природою є егоїстичною. Однак традиційна культура дає іншу відповідь.
«Від початку люди за своєю природою добрі; По природі взаємно близькі… », — йдеться в перших рядках «Саньцзицзін»**, літературному творі написаному близько восьми століть тому.
Уся китайська класика пронизана такими поняттями як «жень» (людинолюбство або гуманність), «і» (почуття обов’язку; чесність; вірність), «лі» (почуття такту та чемність), «чжи» (мудрість), «сінь» (віра, довіра) «дао» (Шлях), «де» (вища духовна матерія) і т.д.
Імовірно, коли ми, люди, відкидаємо егоїзм, то проявляється справжня добра природа, істинне «власне я», і ми по-новому усвідомлюємо навколишній світ.
— — —
Автор: Євген Верес
Переклад з англійської, дизайн ілюстрацій: Марія Кононенко
* Словник Шовень Цзєцзи — довідник китайських ієрогліфів, що має авторитет і нині. Був створений майже 2 тис. років тому вченим Сюй Шенєм.
** «Саньцзицзін» з кит. перекладається як «Канон трьох ієрогліфів» або «Троєслів’я». Книга вважається дитячою класикою Китаю, яка містить мудрі настанови, основи етики, а також базові знання про пори року, астрономію, історію (і т.д.), що сприяють вихованню юного покоління.
Комментарии: