У грудні 2013 року Європарламент дав офіційну оцінку комуністичній владі Китаю з приводу масштабного насильницького вилучення органів у живих людей, в’язнів совісті.
Отже, на цій сторінці у зворотному хронологічному порядку висвітлюватимемо найбільш важливі матеріали та новини щодо трансплантації та донорства органів у материковому Китаї.
Ознайомитися з петицією до Верховного комісара ООН з прав людини (щоб надіслати незалежну групу для проведення розслідування щодо вилучення органів у живих людей у Китаї)
8-ми хвилинний документальний фільм по цій темі
Трансплантація органів у Китаї: останні новини
27 липня 2016 року. Європарламент, в декларації, знову закликав терміново провести незалежне розслідування насильницького вилучення органів у в’язнів сумління в Китаї. Документ підписано 413 депутатами з усіх 28 країн-членів ЄС і всіх політичних партій.
22 червня 2016 року. Громадськості представлена оновлена доповідь екс-держсекретаря Канади Девіда Кілгура, правозахисника Девіда Мейтаса і журналіста Етана Гутмана, повідомляють unian.ua і korrespondent.net з посиланням на The Independent.
Згідно з доповіддю, щорічно китайські хірурги виконують від 60 до 100 тисяч таких трансплантацій, незважаючи на те, що два роки тому влада заявила про припинення практики видаляння органів у засуджених до страти ув’язнених. Серце, печінку та інші органи витягують, в основному, у прихильників поширеної в Китаї медитативної практики Фальньгун. Таким чином, внаслідок чорної трансплантології в КНР вбито близько півтора мільйона осіб, які переслідуються комуністичною владою.
Червень 2016 року. Конгрес США прийняв резолюцію, в якій засудив вилучення органів у практикуючих Фалуньгун у КНР.
Лютий 2016 року. НВО «Лікарі проти насильницького вилучення органів» (DAFOH) номінована на Нобелівську премію миру 2016 року. DAFOH інформує медичну спільноту та громадськість про зловживання у сфері вилучення органів у світі і, насамперед, у КНР, де найбільш масштабні зловживання прикриваються комуністичною владою.
Липень 2015 року. Депутати парламенту обговорювали питання поліпшення становища з донорством органів в Україні. Від запрошених виступив адвокат Девід Мейтас, який на прикладі досвіду Китаю виклав своє бачення того, як уберегтися від зловживань у сфері трансплантації органів.
Грудень 2013 року. На основі фактів з приводу «систематичного, санкціонованого державою, вилучення органів, без згоди, у в’язнів совісті в КНР», Європейський парламент прийняв резолюцію, в якій зажадав «пояснити джерела надлишку органів, що дозволило збільшити кількість операцій з пересадки органів».
Лютий 2013 року. Член австралійського парламенту Девід Шубрідж виступив із законодавчою ініціативою про введення кримінальної відповідальності за так званий «трансплантаційний туризм» до Китаю. На його думку, такі поїздки ще більше погіршують ситуацію у галузі трансплантології в КНР.
Грудень 2012 року. У комісії Європарламенту з прав людини обговорили проблему насильницького вилучення органів в ув’язнених у Китаї.
Жовтень 2012 року. Засновник тайванського адвокатського об’єднання Ян Чжанчжен закликає владу Тайваню провести розслідування, щоб захистити власних громадян від неусвідомленої участі у злочинах проти людяності (в зв’язку з викриттям масштабного примусового вилучення органів у китайських в’язницях).
Червень 2012 року. Представники організації DAFOH ( «Лікарі проти примусового вилучення органів») на початку червня взяли участь в Американському конгресі трансплантологів у Бостоні (США), на якому детально розповіли про те, що в КНР органи насильно вилучають у в’язнів совісті.
Квітень 2007 року. Влада Китаю повідомила про заборону на торгівлю органами і що винних будуть штрафувати й усуватися від роботи. Відповідні правила, набувають чинності з 1 травня. За офіційними даними МОЗ країни, в трансплантації щороку потребують 1,5 млн. пацієнтів. Згідно з офіційними заявами, в наявності зазвичай є близько 10 тис. органів щорічно. Повідомляє liga.net з посиланням на Бі-бі-сі.
Січень 2007 року. Публікація оновленого звіту про примусове вилучення органів у в’язнів совісті в КНР.
6 липня 2006 року. Після проведення 2-х місячного розслідування, Девід Кілгур і Девід Мейтас заявили на прес-конференції: «На підставі того, що ми тепер знаємо, ми прийшли до висновку, що звинувачення у вилученні життєвих органів у живих практикуючих Фалунь Дафа є достовірними. Ми вважаємо, що масове вилучення органів без згоди на те практикуючих Фалуньгун відбувалося раніше і продовжує відбуватися сьогодні у великому масштабі ».
Згідно з висновком їх звіту: «уряд Китаю і його агентства в численних районах країни, певні лікарні, а також центри затримання та «народні суди», починаючи з 1999 року стратили багато, хоча і невідомо в якій кількості, в’язнів совісті — практикуючих Фалуньгун. Їх внутрішні органи, включаючи серце, нирки, печінку і рогові оболонки, всупереч їхній волі були вилучені, фактично одночасно, для продажу за високими цінами, іноді іноземцям, які зазвичай опинялися перед необхідністю тривалого очікування таких добровільних пожертвувань органів в країнах свого громадянства».
Червень 2006 року. Група розслідування в складі екс-держсекретаря Азійсько-тихоокеанського відділу МЗС Канади, в минулому адвоката, Девіда Кілгура й адвоката з прав людини Девіда Мейтаса звернулися в Посольство КНР з письмовим проханням про в’їзд в Китай для проведення там незалежного розслідування. 23 червня офіційні особи Посольства Китаю відмовили в дозволі на в’їзд в Китай.
Березень 2006 року. Інформаційний Центр Фалунь Дафа повідомив, що у практикуючих за цим методом самовдосконалення масово вилучають органи, що призводить до їх загибелі.
Вересень 2005 року. Співробітники китайської косметичної компанії розповіли своїм клієнтам, що їх фірма виробляє колаген для губ і лікування зморшок зі шкіри, взятої у в’язнів, засуджених до страти.
«У Китаї це вважається нормою, і мене вразило, що західні країни піднімають через це такий галас, — заявив представник фірми. — Уряд чинить на медичні установи деякий тиск з тим, щоб факти про роботу такого роду не набули широкому розголосу».
Червень 2001 року. Ван Гоці, китайський лікар, попросив про політичний притулок та свідчив у Конгресі США про те, що він видаляв шкіру і рогівки очей більш ніж у 100 страчених ув’язнених для ринку трансплантацій органів у лікарні воєнізованої поліції в Тяньцзині, і що протягом, принаймні, однієї з операцій ув’язнений ще дихав. Ван, «фахівець з опіків», сказав, що також спостерігав, як інші лікарі видаляли життєво важливі органи у страчених ув’язнених, і лікарня, де він працював, продавала ці органи іноземцям. Гаррі Ву сказав, що йому довелося докласти всіх зусиль, щоб перевірити особу Вана, і що, на думку фонду і конгресменів, твердження лікаря мають «високий ступінь достовірності».
2000 рік. Китайська сторона в особі Китайської медичної асоціації (КНР) призупинила співпрацю з Всесвітньою медичною асоціацією та медичною асоціацією Кореї, після того як в 1998 році вони досягли угоди про те, що практика вилучення органів у засуджених на смертну кару є небажаною, а також що вони спільно вивчать питання про її припинення.
1995 год. Комітет Сенату США з міжнародних відносин провів слухання щодо торгівлі людськими органами, що здійснюються в материковому Китаї, отримавши дані від активіста з прав людини Гаррі Ву, заяви від Amnesty International, а також з китайських урядових документів.
1994 рік. У Стокгольмі Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) засудила продаж людських органів для трансплантації.
1985 і 1987 роки. У Брюсселі, а потім у Мадриді (1987) Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) засудила практику вилучення органів, що проводиться на материковому Китаї у засуджених до страти ув’язнених.
1984 рік. У КНР прийнятий указ про видаляння органів у засуджених на смертну кару.
1972 рік. У Китайській Народній Республіці проведена перша пересадка донорської нирки.
Комментарии: