Представляємо повну резолюцію Європарламенту щодо питання чорного джерела отримання людських органів для потреб трансплантології в Китаї.
Едвард Макміллан-Скотт, колишній віце-президент Європарламенту на тлі Великої китайської стіни. Фото з chinaview.wordpress.com
Едвард Макміллан-Скотт (на фото), в минулому віце-президент Європарламенту, що побував у КНР. За словами політика, ще 21 травня 2006 року у Пекіні він мав зустріч зі свідком на прізвище Цао, який повідомив про факти чорної трансплантації органів у Китаї, що здійснюється за участю влади. Стало відомо, що після цієї зустрічі поліція заарештувала Цао, а згодом китаєць був засуджений до п’яти років ув’язнення за «незаконне інтерв’ю».
Однак лише через 7 років резонансна справа почала набирати обертів.
Повний текст резолюції Європарламенту:
Резолюція Європейського парламенту про вилучення органів у Китаї (2013/2981 (RSP))
Європейський парламент,
— беручи до уваги свої резолюції від 7 вересня 2006 і 14 березня 2013 року про взаємини ЄС і Китаю; резолюції від 13 грудня 2012 [прийнятої за результатами] щорічної доповіді про права людини і демократії в світі 2011 року та політики Європейського союзу з цього питання; резолюції від 16 грудня 2010 [прийнятої за результатами] річного звіту з прав людини в світі в 2009 році і політики Європейського союзу з даного питання, а також резолюції від 19 травня 2010 року по темі: План дій з питань пожертвування і трансплантації органів (2009-2015): Зміцнення співпраці між державами-членами ЄС;
— беручи до уваги Хартію основних прав Європейського Союзу від 18 грудня 2012 року, зокрема, статтю 3 з питання права людини на особисту недоторканність,
— беручи до уваги слухання від 21 листопада 2009, 6 грудня 2012 і 2 грудня 2013 року, що проведені Підкомітетом з Прав людини та відповідні свідчення екс-Держсекретаря Канади з Азіатсько-Тихоокеанського регіону Девіда Кілгура та адвоката з прав людини Девіда Мейтаса щодо широкомасштабного вилучення органів у практикуючих Фалуньгун у Китаї, здійснюване з 2000 року;
— беручи до уваги Конвенцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, ратифіковану Китаєм 4 жовтня 1988 року;
— беручи до уваги Статті 122 (5) і 110 (4) Правил процедури:
а) оскільки в Китайській Народній Республіці щорічно здійснюється більше 10 000 операцій з пересадки органів, а 165 китайських центрів трансплантації органів рекламують, що відповідні людські органи можуть бути підібрані протягом двох-чотирьох тижнів, хоча дотепер у Китаї не існує організованої або ефективної державної системи пожертвування або розподілу донорських органів; у той час як система трансплантації органів у Китаї не відповідає вимогам Усесвітньої організації охорони здоров’я про прозорість і можливості відстеження шляхів отримання органів, і водночас уряд Китайської Народної Республіки не бажає забезпечити незалежну перевірку цієї системи; зважаючи, що добровільність та надання згоди є необхідною умовою для етичного пожертвування органів;
б) беручи до уваги, що в Китайській Народній Республіці спостерігається надзвичайно низький рівень пожертвування органів внаслідок традиційних вірувань місцевого населення; в той час як у 1984 році КНР ввела норми, які дозволяють примусово [без згоди] видаляти органи у страчених ув’язнених;
в) у той час як уряд Китайської Народної Республіки не зміг адекватно пояснити джерела надлишкової кількості органів, коли цю інформацію запросили екс-Спеціальний доповідач ООН з питань тортур та інших видів жорстокого поводження та покарання Манфред Новак і канадські ініціатори незалежного розслідування Девід Мейтас, адвокат з прав людини, і Девід Кілгур, колишній держсекретар Канади по Азіатсько-Тихоокеанському регіону;
г) у той час як Хуан Цзефу, директор Китайського комітету пожертвування органів і колишній заступник міністра охорони здоров’я, заявив у 2010 році на Мадридській конференції з питань донорства та трансплантації, що понад 90% органів для трансплантацій були [без згоди] видалені у страчених у Китаї ув’язнених, і сказав, що до середини 2014 року всі лікарні, що мають ліцензію для пересадки органів, будуть зобов’язані припинити використання органів страчених ув’язнених і використовувати тільки органи добровільних донорів та органи, отримані через систему пожертвування органів КНР;
д) беручи до уваги, що Китайська Народна Республіка оголосила про свій намір поетапної відмови від вилучення органів у страчених ув’язнених до 2015 року, а також впровадження комп’ютеризованої трансплантаційної системи розподілу органів КНР (COTRS), що суперечить попередній заяві про те, що від усіх госпіталів, які мають ліцензію на трансплантацію органів, до середини 2014 року вимагається, щоб вони перестали використовувати органи страчених в’язнів;
є) беручи до уваги, що розпочате в липні 1999 року Комуністичною партією Китаю інтенсивне загальнонаціональне переслідування духовної практики Фалуньгун, що привело до арештів і затримань сотень тисяч практикуючих Фалуньгун; беручи до уваги відомості, що уйгурські й тібетські в’язні також зазнавали примусу у трансплантації органів;
ж) у той час як Комітет ООН проти катувань та Спеціальний доповідач ООН з питання катувань висловлювали заклопотаність з приводу тверджень про [свавільне] видаляння органів у в’язнів, і закликали уряд Китайської Народної Республіки підвищити контроль і прозорість системи трансплантації органів і покарати винних у зловживаннях; беручи до уваги, що вбивство релігійних чи політичних ув’язнених з метою продажу їхніх органів для трансплантації є кричущим і неприпустимим порушенням основоположного права на життя;
з) беручи до уваги, що на 12 листопада 2013 року Генеральна Асамблея ООН обрала Китай до Ради ООН з прав людини на трирічний термін, починаючи з 1 січня 2014 року;
1. Висловлюємо глибоке занепокоєння стосовно постійних достовірних повідомлень про систематичне, санкціоноване державою, видаляння органів, без згоди, у в’язнів совісті в Китайській Народній Республіці, включаючи велику кількість практикуючих Фалуньгун, заарештованих за їх духовні переконання, а також членів релігійних груп та етнічних меншин.
2. Наголошуємо, що поступова відмова від видалення органів у страчених в’язнів тільки до 2015 року є неприйнятною; закликаємо уряд КНР негайно припинити [насильницьке] вилучення органів у в’язнів совісті, членів релігійних груп і представників етнічних меншин;
3. Закликаємо Європейський Союз і всі держави-члени ЄС порушити питання щодо видалення органів у Китаї; рекомендуємо Європейському Союзу та його державам-членам публічно засудити зловживання у сфері трансплантації органів у Китаї і привернути увагу до цього питання своїх громадян, що виїжджають до Китаю; закликаємо ЄС провести повне і прозоре розслідування щодо питань трансплантації органів у Китайській Народній Республіці та розпочати судове переслідування людей, викритих у подібних неетичних діях;
4. Закликаємо владу Китаю ретельно реагувати на вимоги Спеціального доповідача ООН з питань тортур та жорстокого, нелюдського і такого, що принижує людську гідність поводження та покарання і Спеціального доповідача ООН з питань свободи релігії та переконань, які просять китайський уряд пояснити джерела надлишку органів, що призвели до збільшення кількості операцій з пересадки органів, а також дозволити спеціальним доповідачам провести розслідування відносно системи трансплантації органів у Китаї;
5. Закликаємо негайно звільнити всіх в’язнів совісті в Китаї, зокрема, практикуючих Фалуньгун;
6. Доручаємо Голові ЄС передати цю резолюцію Раді, Комісії, Віце-президенту Комісії/Верховному представнику ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки, Спеціальному представникові ЄС з прав людини, Генеральному секретареві ООН, Раді ООН з прав людини, а також уряду Китайської Народної Республіки і парламенту КНР (Всекитайських зборів народних представників).
— — —
Оригінал англійською мовою за гіперпосиланням: резолюція Європейського парламенту. (Прийнята 12 грудня 2013 року)
Комментарии: